"Передумови Національно-визвольної війни
"
Мета: визначити
причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти
польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана
Хмельницького та його сподвижників; розвивати в учнів уміння аналізувати та
порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити
висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце
історичних діячів та їх роль в історичному процесі; виховувати почуття
патріотизму.
Основні поняття: «Національно-визвольна війна», соратники
Обладнання: карта «Воєнні походи Богдана Хмельницького», картки з документами, портрет Богдана Хмельницького та його сподвижників.
Основні поняття: «Національно-визвольна війна», соратники
Обладнання: карта «Воєнні походи Богдана Хмельницького», картки з документами, портрет Богдана Хмельницького та його сподвижників.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
Ø застосовувати та пояснювати на прикладах термін
«Національно-визвольнавійна»;
Ø визначати причини та передумовиНаціонально-визвольноївійни;
Ø скласти історичний портрет Богдана Хмельницького;
Ø називати імена сподвижників Богдана Хмельницького;
Ø аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи
історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини
історичних подій, визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному
процесі.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
§ Які причини появи українського козацтва?
§ Яким було становище українського
населення під владою Речі Посполитої?
§ Які причини та значення козацьких
повстань 20-30 х рр.. Х\/ІІ ст.?
Мозковий штурм.
§ Які причини національно- визвольної
боротьби українського народу?
ІІ . Мотивація
навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
Наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ ст. в Україні прокотилася
хвиля козацько-селянських повстань, що були викликані посиленням польського гніту
на українських землях. Кожне подальше повстання козаків відзначалося більш
високим рівнем організованості, охоплювало дедалі більшу територію, кількість
повстанців також зростала. Український народ усвідомлював, хто виступає його
ворогом. І всередині ХVІІ
ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі
Посполитої розгортається з новою
силою.
ІІІ . Сприйняття та
усвідомлення навчального матеріалу
План
1.Передумови
національно – визвольної війни2.Б.Хмельницький та його сподвижники
1.1 Розповідь вчителя
Найважливішою подією української історії XVII ст.
стала Національно-визвольна війна українського народу. її спалах був
обумовлений загостренням суперечностей у різних сферах розвитку суспільства,
які спричинили формування передумов війни.
У цей час надзвичайно ускладнилася ситуація в
соціально-економічній сфері. Унаслідок зростання в Україні землеволодінь
польської шляхти селяни втрачали землю і ставали кріпаками. Значно погіршилося
також становище міщанства й реєстрових козаків. Критичним було становище в національно-релігійній
сфері. Усіляко обмежувалися можливості українців вживати рідну мову. Незважаючи
на проголошувану владою свободу віросповідання, не припинялися утиски
православних. У тогочасній Україні саме релігійні утиски були чинником, що
об'єднував представників різних верств у їхніх протестах проти польської влади.
На підставі передумов Національно-визвольної війни
сформувалися її причини:
незадоволення
різних верств населення України швидким
зростанням у країні земельних володінь
польських магнатів та шляхти;
посилення
національно-релігійних утисків православних українців;
невідповідність
між фактичним набуттям козацтвом політичного лідерства в
українському суспільстві й обмеженнями, що накладалися на нього владою за
«Ординацією» 1638 p.;
слабкість
вищої державної влади Речі Посполитої (короля й сейму), яка навіть
за наявності бажання не мала достатніх повноважень і авторитету, щоб
контролювати дії польських магнатів і шляхти в Україні.
Національно-визвольну війну вважають складовою
Української національної революції XVII ст. (1648 —1676 pp.). Після закінчення
Національно-визвольної війни Україну охопила громадянська війна (вересень 1657
— червень 1663 pp.), що спричинила її поділ на два гетьманства і боротьбу
(червень 1663 — вересень 1676 pp.) за возз'єднання Української гетьманської
держави Богдан Хмельницький та
його соратники.
Національно-визвольна війна українського народу
середини XVII ст. тривала з лютого 1648 р. до серпня 1657 р. Вона мала
національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. її рушійною силою
були козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина дрібної
української шляхти. Очолював їх Богдан Хмельницький.
1.2 Самостійна робота в парах з документами
- Попрацювавши з документи визначте причини
Національно – визвольної війни
1 група
Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645–1646 рр.
«...Таких утисків не терплять і греки в турецькій
неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне
провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть
прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через
відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і
домах».
2
група Документ 2. Із записок польського публіциста середини
ХVІІ ст.
«Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і
поширюють великі податки, незвичайні роботи, часті, поволовщини, оренди,
рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники,
орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх
панів... Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги,
сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий
реєстр кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших
вельможних державців».
3 група Документ 3.З
листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.)
«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям знущатися з нас».
1.3 Колективна робота
Складання таблиці
|
«Причини та передумови Національно-визвольної війни»
|
|
|
Причини
|
Передумови
|
|
1.
Загострення національно–релігійних утисків українського населення під владою
Польщі
2.
Посилення соціально- економічного гніту селян, міщан, козаків.
3.
Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва
|
1.
Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства.
2. Засилля
в Україн іпольських магнатів і шляхти.
3. Початок
формування української
нації
|
2.1 Розповідь
вчителя
Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію,
яка боролася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх
сподвижників. Серед них були представники різних станів — козацтва, української
шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками,
будівничими держави, дипломатами. До найближчого оточення гетьмана належали
Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Максим
Кривоніс, Іван Виговський, Антон Жданович та ін. Соратники Б. Хмельницького мали
протилежні погляди з багатьох питань. Одні з них були досить поміркованими,
інші — налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх
навколо ідеї боротьби за визволення України.
2.2 Робота з історичними документами
Документ 1.
із записок венеційського дипломата А. Віміна
«На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...»
Документ 2.
В. Власов про Б. Хмельницького
«Про характер Богдана Хмельницького джерела подають
суперечливі свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальність
гетьмана, інші вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми.
Сучасники гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію,
передбачливість, переконаність у правоті своєї вправи».
2.3 Сніжна куля
Основні риси Богдана Хмельницького……..
2.4 Повідомлення учнів про сподвижників Хмельницького
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Розгадування кросвордів
Кросворд
1
Прочитайте прізвища героїв Національно-визвольної війни. Літера Н спільна для всіх прізвищ.
Кросворд 2
Тут також можна прочитати прізвища героїв Національно-визвольної війни. Але для них є спільною літера А.
(Пушкар, Гладкий, Ганжа, Джеджалій, Криса, Небаба.)
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф підручника 14.
2. Скласти історичний портрет Б. Хмельницького .
Тема : «Розгортання національновизвольної боротьби в
1648—1649 рр.»
Мета: розповідати про перебіг битв на Жовтих Водах,
під Корсунем, Пилявцями та визвольного походу українського війська до
Галичини; пояснювати, у чому полягала висунута Хмельницьким програма побудови Української козацької
держави; розвивати
вміння критичного мислення; виховувати почуття патріотизму.
Основніпоняття: «Національно-визвольна війна», Гетьманщина
Обладнання: карта «Воєнні походи Богдана
Хмельницького», картки з документами,
Тип уроку : урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• застосовувати та пояснювати на прикладах термін «Національно-визвольна
війна»;
• визначати роль кожної битви в
розгортанні Національно-визвольної війни;
• аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки,
виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце
історичних діячів та їхню роль в історичному процесі.
Хід уроку
lПеревірка Домашнього завдання(письмово)
1 варіант Причини національно – визвольної війни
2 варіант Передумови національно – визвольної війни
3 варіант Історичний портрет одного зі сподвижників
Богдана Хмельницького
Колективна робота
Впізнайте історичну постать
ll Мотивація навчальної діяльності
Епіграф уроку: Оце Богдан Хмельницький намальований,
Воїнруськийславний, так і неподоланий.
ЗавдякийомуУкраїнана ноги стала,
Бо у ярмілядськімледве не сконала…
(ЛітописГригоріяГраб’янки)
Епіграфом нашого уроку є слова з Літопису Григорія
Граб’янки. Вчитель зачитує епіграф та звертає увагу учнів на портрет
Б.Хмельницького.
«Мікрофон»
Виходячи з вище
нами сказаного, подумайте, що хотів сказати літописець цими словами?
Отже, виходячи з мети, плану та епіграфу уроку,
Яких результатів
очікуєте досягти на уроці?
Де ви використаєте
ці знання?
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального
матеріалу
План
1. Битва на Жовтих водах під Корсунем та Пилявцями
2. Визвольний похід українського війська в Галичину
3. Програма розбудови Української козацької держави
1.1 Розповідь вчителя
В ході війни можна виділити кілька етапів: перший —
1648 p., другий — 1649-1653 третій — 1654-1655, четвертий — 1656-1657 pp. Перші
перемоги повсталі на чолі із Хмельницьким отримали в битві під Жовтими Водами
6-8 травня 1648 р. та 15-16 травня під Корсунем. Вони мали велике значення для
дальшого розгортання визвольної війни в Україні. Королівську владу на
Лівобережжі було ліквідовано. Навесні-влітку 1648 р. повстання перекинулось на
Поділля, Київщину, Волинь і Лівобережжя України. Битва під Пилявцями, що
відбулася 13 червня 1648 p., закінчилася перемогою козаків і нищівною поразкою
польського війська. Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину.
1.2Самостійна робота з контурною картою
Відзначити битву на Жовтих водах під Корсунем та
Пилявцями
1.3Колективна робота з ілюстраціями
Підвести підсумок. Значення битв для Національно –
визвольної війни
2.1 Розповідь
вчителя
- 26
вересня 1648 р. розпочалася облога Львова.
- 5
жовтня загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок - фортецю на
високому пагорбі.
- Львівська
міська верхівка, зрозумівши безвихідь свого становища, почала переговори.
- Гетьман
вимагав від польського командування та міської влади капітулювати і видати
козакам їхніх запеклих ворогів - Ярему Вишневецького, Олександра
Конецпольського та інших.
- Проте,
дізнавшись, що ті таємно втекли до Замостя, наказав припинити облогу і,
дочекавшись викупу для сплати ординцям, рушив на Замостята оточив фортецю.
- Незабаром
Хмельницький отримав викуп і 14 листопада зняв облогу з Замостя.
Причини припинення воєнних дій та відступу
української армії з-під Замостя
Складне
становище армії:
Боєздатного
війська налічувалося не більш як 30 тис.;
Гостро
відчувалася нестача гармат, боєприпасів і харчів;
Давалася
взнаки загальна втома.
Наближення
зими.
Спалах
епідемії чуми.
Повернення
татар до Криму і загроза нападу на Київщину й Чернігівщинулитовськоїармії.
Не
вичерпанимибуливійськовісилиПольщі.
- Зваживши
на все, Богдан Хмельницький погодився з рішенням ради і настроями старшини
та уклав перемир'я з новообраним польським королем Яном ІІ
Казимиром.
- Однак,
укладаючи мир під Замостям, гетьман не збирався припиняти збройної
боротьби взагалі. Він планував навесні 1649 р. Знову зібрати військо,
покликати татар на допомогу й поновити воєнні дії.
Внаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та
Замостя на початку листопада 1648 р. Майже всі українські землі було визволено
від польського панування.
2.2 Колективне обговорення.
Доповніть речення
Значення визвольних походів
українського війська в Галичину…………..
3.1 Розповідь вчителя
23 грудня 1648 р. Богдан Хмельницький урочисто в‘їхав
до Києва. Назустріч українським полкам вийшли Єрусалимський патріарх Паїсій,
який перебував тоді у Києві, і Київський митрополит Сильвестр Косів.На початку
1649 р. Богдан Хмельницький оприлюднив свої наміри щодо війни проти Речі
Посполитої. Це сталося в лютому, під час переговорів у
Переяславі, з королівським посольством. У відповідь на умови перемир‘я,
запропоновані польськими послами, гетьман сформулював остаточну мету війни.
Промова Хмельницького тлумачиться дослідниками
як програма розбудови Української держави Гетьман обґрунтував право українців
на створення незалежної від Речі Посполитої держави в етнічних межах їхнього
проживання Сформулював положення про соборність Української держави. Розглянув
козацьку Україну як спадкоємницю Київської Русі.
3.2 Самостійна робота «Есе»
Наприкінці уроку учням пропонується написати коротке
есе з чітким викладенням власної позиції у якому слід дати відповідь на основне
питання уроку.
Моє ставлення до «Програми розбудови Української
Козацької Держави»
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Обговорення творів. Підведення підсумків
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф підручника 15.
2. Скласти хронологічну таблицю по розгортанню війни
3. Індивідуальні завдання . Підготувати
повідомлення
- Януш Радзивілл
-Михайло Кричевський
Тема : «Розгортання
національновизвольної боротьби в 1648—1649 рр.»
Мета: розповідати про перебіг Збаражсько-Зборівської
кампанії; пояснювати, у чому полягала суть Зборівської угоди та
Білоцерківського мирного договору; розвивати вміння критичного мислення; виховувати
почуття патріотизму.
Основні поняття: «Національно-визвольна війна»,договір
Обладнання: карта «Воєнні походи Богдана Хмельницького», підручник, контурні карти
Тип уроку : урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
· показувати на карті територіальні зміни , що відбулися
внаслідок Зборівського договору;
· визначати битви в розгортанні Національно-визвольної війни;
· аналізувати та порівнювати історичні джерела,
· зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне,
визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їхню
роль в історичному процесі.
Хід уроку
lПеревірка Домашнього завдання «Електричний стілець»
Один учень сідає на стілець інші задають йому питання
по вивченій темі
ll Мотивація навчальної діяльності
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального
матеріалу
План уроку
1.Збаразько –Зборівська кампанія
2.Укладення Зборівської угоди
3.Берестецька битва
4.Білоцерківський мирний договір
1.1
Розповідь вчителя
ВІДНОВЛЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ 1649 р. ЗБАРАЗЬКО-ЗБОРІВСЬКА
КАМПАНІЯ
Навесні 1649 р. польські війська, порушивши умови перемир'я,
розпочали воєнні дії. Польські війська для виступу проти козаків збиралися під
Старокостянтиновом. Звістка про те, що туди ось-ось має підійти військо
Хмельницького, виявилася несподіванкою для польського командування. Поляки
вирішили відступати. Місцем розташування польських військ було обрано Збараж.
Частина загонів зайняла Збаразький замок, а решта неподалік почала зводити
табір. Та закінчити його не встигли, бо 30 червня підійшла українська і
татарська кіннота. Спалахнув бій. Збараж і польський табір під його стінами
було взято в щільну облогу.27 липня козаки розпочали генеральний наступ. Бій
тривав три години; поляки запекло боронилися. Наступного дня Хмельницький
отримав повідомлення, що з Варшави під Збараж вирушило головне польське військо
на чолі з Яном Казимиром. Зваживши на цю обставину, гетьман вирішив змінити
перебіг воєнних операцій. Основна частина козацького війська, очолена
Хмельницьким, непомітно для ворога відійшла з-під Збаража і рушила назустріч
королю.
Зборівська битва (біля Зборова, нині Тернопільської
обл.) відбулося 5-6 серпня 1649 р.
У ніч проти 6 серпня Хмельницький оточив польський
табір та містечко Зборів. Зранку 6 серпня козацькі полки одночасно штурмували
Зборів, греблю та мости на Стрипі, щоб розірвати зв'язок між Зборовом та
королівським табором. Коли, нарешті, місто було здобуте, козаки всі сили
спрямували проти королівського табору. Польські вояки почали масово тікати. Ті,
що залишилися, були в безнадійному становищі. Хмельницький міг остаточно добити
польську армію. Але кримський хан Іслам-Ґірей порушив попередню домовленість і
перейшов на бік короля Речі Посполитої.
Неможливість вести війну одночасно проти Польщі й
проти Кримського ханства спонукала Богдана Хмельницького укласти мирний договір
з Польщею.
1.1 Повідомлення учнів
Михайло Кричевський
Виходець з берестейської української шляхти-католиків,
полонізованої на межі 16-17 ст.[2] Здобув добру освіту, крім польської, володів
також німецькою, французькою та латинською мовами. Був улюбленцем коронного
гетьмана Станіслава Конєцпольского. В 1627 році під час польсько-шведської
війни, очолював корогву Може бути тим Кречовським — товаришем коругви
князя Захарія Четвертинського, — який був поранений в битвах проти повсталих
козаків від травня до серпня 1638 року. Правдоподібно, брав участь у виборах
короля Владислава 4. В жовтні 1643 року гетьманом С. Конєцпольским призначений
полковником Чигиринського полку реєстрових козаків замість Яна Закшевского
(Івана Закревського), усунутого через зловживання щодо підвладних. Допомагав у
1644 році боротись з татарами в Охматівській битві. У 1647 році: взяв
заарештованого Богдана Хмельницького на поруки і випустив його на волю. Став
кумом сотника Чигиринського полку Б. Хмельницького. Брав участь у виправі
Алєксандера Конєцпольского на татарів. В 1648 році приєднався до Хмельницького
під Жовтими Водами, прийнявши православне віросповідання та ім'я Михайло (доти
він був Станіславом). Брав участь у Пилявецькій битві, військовому поході в
Галичину, облозі Замостя, у переможних боях проти загонів С. Лянцкоронського та
Я. Вишневецького. Командував 30-тисячним козацьким військом, якому гетьман
доручив відбити напад ЯнушаРадзивілла в 1649 року на Україну. Тяжко поранений у
битві під Лоєвом Кричевський був узятий у полон, де помер (за версією ВєславаМаєвского,
незважаючи на допомогу лікарів).
Є персонажем роману Генрика Сєнкєвіча «Вогнем і
мечем».
Януш Радзивілл
Дитячі роки пройшли в батьківських маєтках у Попелі,
Віжунах, Біржаї чи Койданові, серед вчителів був Адам Расовскі - вчитель
кальвінської школи в Біржаї. У 1624 році навчали вибрані батьком вчителі в
Попелі. Після виповнення 13 років батько відправив до утвореної Слуцької
гімназії під опіку охмістраОлбрихтаДембовского. В 1628 p. батько забрав зі
Слуцька, визнав повнолітнім перед Трибуналом у Вільному, відправив під опікою
АлександраПшипковского та О. Дембовского за кордон. Навчався в університетах
Лейпциґа (Німеччина), Лейдена (Голландія). Був прихильником кальвінізму, який
поширював у своїх володіннях. 1632 року король Владислав IV Ваза призначив
ЯнушаРадзивілла послом Речі Посполитої в Англії та Голландії. Після повернення
у жовтні 1633 р. брав участь у війнах з Туреччиною та Московським царством (10
листопада був у Смоленську), командував власною піхотою та коругвою гусарів
біля полків Зигмунта Радзивілла та Миколая Абрамовича. По війні як підкоморій
ВКЛ постійно перебував біля короля, виконуючи обовязки великого корпідкоморія
за його відсутності. Батько надалі мав наміри оженити його з представницею
королівської родини (намагався зашлюбити Ельжбету - воєводичку рейнську). В
червні 1637 ледь не відбулась дуель між ним та підкоморієм коронним Адамом
Казановским на релігійному ґрунті; завадили Ельжбета Казановска, королевич Ян
Казімєж помирив суперників. Незважаючи на цей та інші конфлікти, залишався
серед улюбленців короля Владислава IV Вази. Під час візиту до сандомирської
воєводини Марії Фірлей з Могил закохався в її доньку Катажину, відому вродою.
Через це мав конфлікти з іншими кавалерами, батько не дуже хотів шлюбу з не
дуже багатою ймовірною невісткою (єдиний поважний посаг - Казімєзьке староство,
над Віслою біля Варшави), до того ж ревною католичкою. Сватом попросив бути
канцлера литовського Албр Станіслава Радзивілла, який, як виявилось, також
домагався руки Катажини. Через це Я.Р-лл звернувся безпосередньо до Марії
Фірлей; отримавши певні надії - до короля і його родини, переконав його
викликати МАріюФірлей до себе. Там королева та королівна Анна Катажина
переконували М.Ф. про вигоди з шлюбу (Я. Радзивілл в майбутньому мав отримати
надання від короля та спадок батька). Після вагань М. Фірлей погодилась; це не
зіпсуло стосунки між ним та Альбрехтом Станіславом Радзивіллом. Незважаючи на
конфлікти з батьком, знаходив спільну мову з ним, захищаючи інтереси
кальвіністів у ВКЛ. Під час похорону А. Пшипковского в лютому 1640 наказав
своїй піхоті стріляти в напрямку кляштору домініканців, які потім домагались
виселення Я. Р. Декрет суду сеймового від 26 травня 1640 наказав перенести
кальвінський збір за мури Вільного. Після смерті батька під тиском дружини та
королеви Цецилії Ренати, переборюючи себе, перейшов на католицький обряд.
Обіймаючи спадкові маєтки батька, звільняв з роботи кальвіністів (звільнені
знайшли роботу у Богуслава Радзивілла) , аріянів, набирав на роботу католиків.
З 1643 р. шукав дружину серед представниць пануючих родин; на кандидатуру
доньки Васілє Лупула йому вказав король. 3 1646 року гетьман польний
литовський. Після смерті Владислава IV збільшив вплив у ВКЛ, зокрема, сенатори
у Вільнюсі ухвалили рішення про надання під його командування 6000-го війська
коштом скарбниці ВКЛ. Під час виборів короля підтримував кандидатуру Сігізмунда
Ракоці; ненавидів короля Яна ІІ. 1647 року Ольбрахт-Станіслав Радзивілл захищав
його на сеймі, що не дозволило розпочати проти нього судовий процес.[3] У 1648
мав конфлікт з Альбрехтом Станіславом Радзивіллом, дозволив своєму війську
сплюндрувати Пінське староство останнього. У роки національно-визвольної війни
під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. очолював шляхетські війська на
землях Литви та Білорусі. В січні 1649 сам з власним військом вирушив на штурм
Мозиря (здобув), 22 лютого переконав міщан Бобруйська здатись;[4] переміг
українське військо 1649 року у Битві під Лоєвом. 1651 року війська
ЯнушаРадзивілла захопили Київ, вчинили жорстоку розправу над його жителями. У
серпні 1654 року переміг частини московських військ у Битві на річці Шкловці.
1654 року його загони зазнали поразки у боях проти об'єднаного
українсько-московського війська. Під час Потопу виступив проти Польщі.
Підтримував шведського короля Карла Х Густава, гетьмана Богдана Хмельницького
та інших союзників у боротьбі з королем Польщі Яном II Казимиром. 1655 року
керував безуспішною обороною Вільнюсу від московських військ, після падіння
міста втік до Кедайняї, де уклав зі шведським королем Карлом Х Густавом так
звану Кейданськуунію.Мав плани створити та очолити самостійне Литовське
князівство; більша частина шляхти не підтримала задуму, багато прихильників
покинули його.Помер несподівано вночі на 31 грудня (підозрювали отруєння, бо на
тілі зявились плями) під час облоги Тикоціна польсько-литовськими військами.
Тіло було вивезене із замку після здобуття його Павлом
Сапєгою у 1657 р. до маєтку у Сільці під Берестям, де було сховане. 27 грудня
1668 р. Богуслав Радзивілл в заповіті вкзував про необхідність «тихого»
перепоховання Я. Р.: стару труну вкласти у нову, перевезти до кальвінського
збору в Койданові, що було тихо зроблено виконавцями волі померлого.
Родина Був
одружений двічі. Перша дружина - Катажина (Катерина) з Потоцьких (батько -
генеральний староста Стефан Потоцький, шлюб 1638 р., померла 10 лютого 1643
р.[6]). Шлюб - вересень 1638 р., молода дружина мала великий вплив на чоловіка.
Діти: Анна Марія (1640–1667) дружина князя Богуслава Радзивілла (1620–1669,
свого двоюрідного стрийка), матір княжни Людовика Кароліни; під час хрещення в
Яшунах у березні 1640 між захмелілим Я. Р. та його батьком відбувся конфлікт.
Була похована урочисто у катедрі Вільнюса (8-10 лютого 1642 р.)Христофор
(Кшиштоф).
Друга дружина - Марія Лупул (шлюб 1645 р.), донька
молдавського господаря Василя Лупула; шлюб бездітний.
2.1. Учні складають
сенкан на Януша Радзивілла
Сенкан
1 Іменник
2 прикметника
3 дієслова
4 речення про особу
2.1 Самостійна робота з
документами
Учні опрацьовують договір і роблять висновок про його
значення
2.2 Підсумок вчителя
Отже,договір передбачав перехід під владу гетьмана
територій колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств. На цих
територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська, а
державні посади мали обіймати лише православні .Встановлено реєстр у 40 тис.
козаків.Усім учасникам війни оголошувалася амністія.Шляхта поверталася до своїх
володінь .Селяни мусили виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх
власників.
Місце Зборівського договору в подіях
Національно-визвольної війни Зборівський мирний договір, укладений під тиском
обставин, відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни. Проте він
мав виняткове значення для піднесення ідеї української державності, бо вперше в
історії українсько-польських відносин Україна одержувала з боку Польщі визнання
певної самостійності як козацька держава. Це давало змогу гетьманському урядові
продовжувати боротьбу за незалежність. Водночас Зборівський договір не
задовольняв ні поляків, ні українців: поляки вважали, що вони дали козакам
забагато, а козаки були переконані, що дістали мало. Війна припинилася лише
тимчасово.
2.3 Робота з контурною
картою
Визначте територіальні зміни внаслідок Зборівського
договору
3.1
Розповідь вчителя
1.1 Самостійна робота з
контурною картою
4.1Робота в групах
1 група Основні засади Білоцерківського договору
5 група
Значення Білоцерківського договору
4.2 Обговорення
опрацьованого.
Учні записують основні тези
ІV. Узагальнення та
систематизація знань
Дидактична гра “Правда -
неправда”
Правила гри:
Клас поділяється на 2 групи. Кожна група готує 5
тверджень. Твердження можуть бути правильними або неправильними. Перша команда
задає питання, друга відповідає “правильно-неправильно”.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф підручника 16.
2. Продовжити складати хронологічну
таблицю по розгортанню війни
3. Індивідуальне завдання Повідомлення про українське
військо
10 клас
Тема : « Житомирщина в період існування Української
Центьральної ради»
Мета: продовжити формувати знання з теми на основі матеріалу
рідного краю;
Розвивати вміння аналізувати чинники ,які зумовили зростання національної
свідомості населення нашого краю ;оцінювати ставлення різних верств до політики
Центральної ради ;
Виховувати почуття поваги до населення нашого краю.
Тип :урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
1 Перевірка
домашнього завдання.
«Заморочки із бочки» (Учні із імпровізованої бочки дістають
питання і дають відповіді на них)
---Як вплинула війна на становище населення краю?
---Розкажіть про виступи селян повітів Волинської та
Київської губернійю
---Які причини падіння самодержавства в Росії?
---В чому здобутки Центральної Ради?
---В чому втрати Центральної Ради?
2 Повідомлення теми і мети
уроку.
3 Вивчення
нового матеріалу
1.1 План уроку
1Зростання українського національного руху після
Лютневої революції.
2Наш край в час протистояння більшовикам.
1.2
«Гора очікувань»
Учні клеять листки зі своїми очікуваннями щодо уроку у
підніжжя намальованої на дошці гори.
1.3 Випереджальне завдання
В процесі розповіді вчителя випишіть основні події
,які трапилися в нашому краї в 1917 році.
1.4 Розповідь вчителя (1 питання )
1.5
Перевірка випереджального завдання.
1.6 «Знамените дерево»
На намальоване дерево учні вішають портрети або листки
з прізвищами вихідців нашого краю,які брали участь у діяльності Центральної
Ради.
---Христофор
Барановськи
---Михайло Єреміїв
---Василь
Бойко
---Іван Фещенко-Чопівський
---Олександр
Шумський
---Борис Козубзький
---Іван Огієнко.
1.7 Розповідь вчителя (2 питання).
1.8
Робота з документами
Опрацювавши документ сторінка 24 дайте відповідь
1 група Які характерні явища економічного та
супільно-політичного життя висвітлювала газета «Волинь» на своїх сторінках 1917
року ?
2 група Чим ,на Вашу думку,пояснюється така
невідповідність у зростанні зарплати і цін?
1.9
Обговорення опрацьованого.
1.10
Повідомлення учня
«Коростенщина у 1917 році.»
1.11 Графічна
робота.
Робота з сигнальними картками
----7 березня 1917 року - відновлення діяльності
«Просвіти»у Житомирі
-----5 травня 1917 року – початок видання газети
«Громадянин»
-----серпень 1918 року – відбувся перший селянський
зїзд Волині (21-24.06.1917)
-----7 грудня 1917 року – відбувся другий селянський
зїзд Волині (7-10.10.1917р.)
1.12
Робота в парах
1-3 пара Яка роль газети «Громадянин» у
суспільно-політичному житті краю7
2-4 пара Хто з уроженців Житомирщини був у складі
Центральної Ради?
1.13 Обговорення опрацьованого.
4 Підсумки уроку
Взаємооцінювання.
5Домашнє завдання
---Вивчити параграф3 сторінка 19-25
---Скласти тези до розповіді
Немає коментарів:
Дописати коментар